12 квітня 2015 р.

Нашій громаді подаровано нове напрестольне Євангеліє

Напрестольне богослужбове Євангеліє українською мовою.

Христос воскрес!

І ще одна радість.

На сьогоднішній Пасхальній всенічній на престолі лежало уже нове напрестольне Євангеліє в українському перекладі, подароване храму нашими добрими парафіянами, молодою сім’єю Віталія та Тамари Ковальчуків.

Євангеліє придбано у крамниці Києво-Печерської Лаври  і того ж дня замовлено виготовлення шкіряного з металевими накладками окладу. Таким чином до свята Воскресіння Христового ми отримали гарне червоне “пасхального” вигляду Євангеліє.

Це цікаве видання. На сторінці Видавничого відділу УПЦ так розповідається про нього.

Нашій громаді подаровано нове напрестольне Євангеліє «До 1025-річчя Хрещення Русі побачило світ Богослужбове Євангеліє українською мовою. З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира репринтне відтворення з видання 1938 року з виправленнями та доповненнями здійснив Видавничий відділ Української Православної Церкви.

Фоліант видано до ювілею Хрещення Русі, а також до 1150-річчя Моравської місії святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. «Щоб і ви були причислені до великих народів, які Бога славлять своєю мовою», — такі слова із житія блаженного учителя Константина Філософа (у чернецтві Кирила – одного з братів-просвітителів слов’ян) стоять на авантитулі книги.

Богослужбове Євангеліє українською мовою, з якого зроблено репринт, побачило світ у Синодальній типографії у Варшаві в 1938 р. Книгу було надруковано «благословенням Священного Синоду Святої Автокефальної Православної Церкви в Польщі й Блаженнішого Діонисія, Митрополита Варшавського і всієї Польщі, Священно-Архимандрита Почаївської Свято-Успенської Лаври».

Український текст для неї було взято з видання Московського Синодального друку 1907 р., затвердженого Святішим Синодом Руської Православної Церкви в 1905 році.

За словами голови Видавничого відділу УПЦ протоієрея Володимира Савельєва, відтепер існує можливість за богослужінням використовувати канонічний текст Євангелія українською мовою, затверджений вищою владою Руської Православної Церкви.

Цей переклад здійснив відомий фахівець Филип Морачевський, але йому не довелося побачити свою працю надрукованою. Усі Євангелія видавалися окремо. Спочатку було видано три: від Матвія, від Луки й від Марка. Останнє, четверте — Євангеліє від Іоанна — побачило світ 1911 року. Особливість цих видань полягала в тому, що в них поруч було розміщено два тексти: українською та церковнослов’янською мовами. Це було досить незручно для використання її під час богослужіння і 1938 року для потреб парафій, з благословення Священного Синоду Польської Автокефальної Православної Церкви та Блаженнішого Діонісія, Митрополита Варшавського, книга була перевидана.

Треба зауважити, що Митрополит Діонісій був священноархімандритом Почаївської Успенської Лаври, тому і друк богослужбового Євангелія здійснювався, насамперед, для Волині — тієї частини України, яка на той час перебувала під владою Польщі. Звісно ж, церковна влада, йдучи назустріч віруючим і усвідомлюючи необхідність читання Святого Письма рідною мовою, піклувалася про видання Богослужбового Євангелія.

Чим цікавий текст? Насамперед, це жива українська мова. Без побутової лексики, без спрощень, але й без надлишку церковнослов’янізмів. З часом текст доопрацьовували й Академія наук, і Церква підключала свої сили, тож нинішній варіант важко назвати перекладом самого Морачевського, але саме ця людина стояла біля витоків.

Специфіка нинішнього репринтного видання полягає в тому, що це — український текст, але набраний спеціально створеним шрифтом, ідентичним церковнослов’янському. В цей шрифт введено літеру «ї», розставлено наголоси над словами, що значно полегшує читання Євангелія вголос.

Видавничим відділом збережено та відновлено всі графічні елементи видання 1938 року: гравюри, оздоблення, орнаменти. Внесено низку уточнень, додано нумерацію сторінок, адже в першоджерелі, відповідно до друкарської традиції тих років, стоять лише номери аркушів.

Складається Євангеліє з усіх необхідних для богослужіння розділів.

Тут розміщено не лише Євангелія чотирьох євангелістів, а й богослужбові вказівки: покажчик, яке саме Євангеліє на кожен день слід читати впродовж тижнів усього року; покажчик Євангелій Святої Чотиридесятниці і Страсного Тижня; 12 Страсних Євангелій тощо.

Також подано збірник 12-ти місяців — покажчик празників Господніх, Богородичних і видатних святих; Євангелій на ранніх і Євангелій на Літургіях; загальні Євангелія святим, що їм правимо службу; за упокій, на всі дні, на всяку потребу.

Окремо викладено Євангелія, що читаються у Святий Великий Четвер на Літургії, на умиванні і по умиванні ніг, і у Святу Велику П’ятницю».

Сторінка видавничого відділу УПЦ